11 січня 2018 року Бердичівський міськрайонний суд визнав винною  місцеву жительку у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)).

В судовому засіданні було встановлено, що в жовтні 2016 року обвинувачена з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, знаючи про наявність нерухомого майна у неї та членів її сім'ї, загальна площа якого перевищує допустиму норму площі житла сім'ї особи, яка звернулась за призначенням і виплатою даної державної допомоги, при заповненні бланку декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги зазначила відсутність у неї та членів її сім'ї двох об'єктів нерухомого майна у м. Бердичеві, та внесла недостовірні відомості про площу іншого наявного у неї нерухомого майна, зменшивши загальну площу житлових приміщень. В подальшому з жовтня 2016 року до березня 2017 року на підставі поданих обвинуваченою документів, в тому числі недостовірної декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, їй безпідставно було нараховано та виплачено грошові кошти на загальну суму близько 24 тисяч гривень.

В ході судового розгляду обвинувачена свою вину визнала повністю та пояснила, що декларацію заповнювала за зразком, який був в управлінні праці та соціального захисту населення та вказала що положень закону їй начебто ніхто не роз’яснював, не розповідав, за яких умов нарахування допомоги не відбудеться, зокрема, яким має бути метраж нерухомості сім’ї, щоб отримувати допомогу. Також зазначила, що просто забула вказати в декларації наявність в неї частини квартири та частини будинку, а метраж іншої нерухомості вказувала із довідок ЖЕКу, які, однак, як згодом з’ясувалось із показів свідків, були складені з її ж слів. Крім того вказала, що вже повернула державі частину отриманих коштів та домовилась про повернення усієї суми. І наостанок зазначила, що в скоєному щиро кається, шкодує про вчинене, просить застосувати до неї Закон України «Про амністію у 2016 році».

Отже, оцінивши всі докази, врахувавши обставини скоєння злочину, особу обвинуваченої, суд визнав її вину повністю доведеною та призначив покарання у виді 120 годин громадських робіт та на підставі п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.16 звільнив від відбування призначеного покарання. Крім того, з обвинуваченої стягнуто на користь держави близько 1800 гривень процесуальних витрат на залучення експерта.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

З повним текстом рішення можна буде ознайомитися найближчим часом на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

За повідомленням прес-служби суду