Херсонський апеляційний суд розглянув цивільну справу за позовом спадкоємиці за заповітом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивачка просила надати їй три місяці для звернення до нотаріуса, посилаючись на стан здоров’я, лікування, а також обставини, пов’язані з воєнним станом та систематичними обстрілами м. Херсона. Суд першої інстанції погодився з такими доводами та задовольнив позов.

Не погоджуючись із рішенням, апеляційну скаргу подала особа, яка не брала участі у справі, однак зазначала, що рішення суду безпосередньо зачіпає її права, оскільки вона вже оформила право власності на спірні земельні ділянки у порядку спадкування за законом.

Переглядаючи справу, апеляційний суд звернув увагу, що відповідно до статей 1269, 1270, 1272 ЦК України спадкоємець, який не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк. У разі пропуску цього строку суд може визначити додатковий строк лише за наявності поважних причин.

Водночас ключовим у цій справі стало питання належного відповідача. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позов спадкоємця про визначення додаткового строку для прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який уже прийняв спадщину. Тому належними відповідачами у таких спорах є саме спадкоємці, які прийняли спадщину, а за їх відсутності – територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування.

У справі було встановлено, що інша особа вже отримала свідоцтва про право на спадщину за законом та зареєструвала право власності на спірні земельні ділянки. Проте позов було пред’явлено до Радянської сільської ради Білозерського району Херсонської області, яка не була належним відповідачем у цьому спорі. Суд першої інстанції на це уваги не звернув і розглянув справу без залучення особи, права якої безпосередньо зачіпалися ухваленим рішенням.

Апеляційний суд також врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, згідно з якою визначення відповідача є правом позивача, однак встановлення належності відповідача та обґрунтованості позову є обов’язком суду.

З огляду на неповне з’ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, постановою Херсонського апеляційного суду від 12.05.2026 скасовано заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21.01.2026 та ухвалено нове рішення – про відмову в задоволенні позову. Також із позивачки стягнуто судові витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Справа № 766/10040/24

Херсонський апеляційний суд