У Києві відбулася міжнародна конференція «Органи суддівського врядування: стратегія діяльності та інституційне лідерство в умовах євроінтеграції та судової реформи в Україні». У заході, організованому Вищою радою правосуддя, взяли участь представників органів суддівського врядування та самоврядування, судді Верховного Суду й апеляційних судів, представники міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України та представники міжнародних партнерів.

Основною темою обговорення стала затверджена в серпні 2026 року Стратегія діяльності Вищої ради правосуддя на 2026—2030 роки, а також пріоритети та взаємодія інституцій судової влади й державних органів щодо можливих законодавчих змін для реалізації судової реформи.

У вітальному слові до учасників конференції керівник Офісу Президента України Кирило Буданов зазначив, що ефективна судова система й довіра до судової влади є критично важливими для того, щоб громадяни були впевнені в спроможності судових рішень, що зрештою зміцнює демократичну засаду в державі та довіру до влади в цілому.

«Війна створює постійне навантаження, зокрема на судову систему, ускладнюючи безперервність здійснення реформ, пошкодження інфраструктури, перебої з електропостачанням, безпекові ризики. Водночас попит на послуги у сфері правосуддя автоматично зростає. Одним із викликів сьогодення є розробка і впровадження механізмів перехідного правосуддя», — наголосив Кирило Буданов.

Також він зазначив, що діяльність ВРП має бути спрямована на забезпечення незалежного й ефективного функціонування судової влади в Україні, а здатність державних інституцій до спільної роботи задля забезпечення інституційної стабільності та зміцнення довіри суспільства визначатиме подальший прогрес України.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у вітальному слові зауважив, що ухвалення Вищою радою правосуддя Стратегії на 2026—2030 роки — це подія, що виходить далеко за межі планування роботи одного органу. На його переконання, своєю візією Вища рада правосуддя обрала відповідальне лідерство в діяльності системи правосуддя України, що є свідченням інституційної зрілості.

«Нова карта судів з урахуванням безпекових реалій, кадровий резерв для відновлення правосуддя на деокупованих територіях і пришвидшення процедури добору суддів, міжсудовий автоматизований розподіл справ для вирівнювання навантаження, передбачувана дисциплінарна практика й дієві механізми захисту суддів від втручання, повноцінне електронне судочинство та використання штучного інтелекту без підміни суддівського розсуду. Це порядок денний не лише реформи. Це порядок денний стійкості держави», — зауважив у своєму зверненні Руслан Стефанчук.

«Майбутнє України і Європи нерозривно пов’язане, тому співпраця – це не благородність. Зміцнення верховенства права в Україні та поглиблення міжнародної співпраці в цій сфері також сприяють зміцненню європейського правопорядку», — наголосив голова Ради правосуддя Нідерландів Хенк Навес.

Він зауважив, що, допомагаючи Україні, Європа інвестує у власні підвалини. Адже що більше країн поділяють принципи поваги до людської гідності, свободи, демократії, верховенства права та рівності прав людини, то сильнішими ми стаємо разом у протистоянні тим, хто цих принципів не поділяє.

«Сильна судова влада – це не загроза демократії, а її захисник. Це саме стосується законодавчої та виконавчої влади. Доки гілки влади усвідомлюють, що рівновага між ними важливіша за саму владу, верховенство права діє», — підкреслив Хенк Навес.

Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик зауважив, що попри повномасштабну війну Україна наполегливо продовжує рухатись до членства в Європейському Союзі шляхом упровадження реформ. І цьому сприяє як високий запит суспільства на справедливість, так і прагнення бути повноправним членом ЄС.

У своєму виступі Григорій Усик серед іншого зупинився на основних проблемах, з якими зіштовхнулася судова влада в Україні, та окреслив можливі шляхи їх вирішення.

Зокрема, він звернув увагу на необхідність удосконалення процедур проведення конкурсів на зайняття вакантних посад суддів. На переконання очільника ВРП, такі конкурси є занадто ускладненими й передбачають етапи, які потребують зайвого часу, людського та фінансового ресурсу. За словами пана Усика, тест на визнання когнітивних здібностей кандидата на посаду судді в тому вигляді, в якому він є наразі, а саме як прохідний бал для подальшої участі кандидата в конкурсі, потребує коригування на законодавчому рівні. Адже більш ніж третина кандидатів припиняє участь у конкурсі на цьому етапі оцінювання. І фактично на завершальному етапі конкурсу немає очікуваного результату щодо заповнення вакантних посад суддів за значної стартової кількості кандидатів.

Також Григорій Усик підкреслив, що функції таких органів суддівського врядування, як ВРП та Вища кваліфікаційна комісія суддів України, перегукуються або накладаються одна на одну й таким чином збільшують тривалість деяких процедур. Цей фактор теж має бути врахований в подальшому реформуванні.

Окрім цього, очільник ВРП наголосив на необхідності забезпечення стабільної роботи Вищої ради правосуддя в аспекті призначення її членів суб’єктами формування.

«Для забезпечення стабільності та ефективності роботи ВРП, на мою думку, в майбутньому необхідно передбачити, що строк повноважень членів Вищої ради правосуддя має становити шість років без подальшого продовження такого строку. Це оптимальний строк, який, гадаю, є достатнім для реалізації стратегічних завдань, заснованих на глибокому знанні тих проблем, що є в судовій системі. Це певною мірою сприяло б уникненню політичного впливу, коли зі зміною політичної влади змінюються вектори реформ судової системи», — зазначив Григорій Усик.

Також окремо очільник ВРП наголосив на важливості комунікаційної стратегії судової влади. На переконання пана Усика, в комунікації з громадянським суспільством судовій владі належить більш активно проводити свою роботу. Важливо, щоб суспільство мало можливість отримувати інформацію про роботу суддів і судів безпосередньо від судової влади — оперативно, професійно і в доступній формі.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко у своєму виступі зауважив, що Верховний Суд, який у рамках європейської інтеграції був визначений виконавцем за 16 пунктами Дорожньої карти, дуже свідомо підійшов до цього питання. Було створено робочу групу, яка тримає руку на пульсі цих процесів. Говорячи про співпрацю, зокрема, із законодавчою гілкою влади, очільник ВС зауважив, що в цьому напрямі теж є позитивні рішення. Свідчення цього – реєстрація законопроєкту, який дозволить розглядати певні адміністративні й господарські справи в письмовому провадженні.

«Є позитивні сподівання на те, що наші ініціативи будуть почуті, й відповідно, прийняті парламентом», — зауважив Станіслав Кравченко.

Також Голова ВС відзначив роль Верховного Суду у виконанні, зокрема, Стратегії, розробленої ВРП, насамперед в імплементації та дотриманні законодавства, яке відповідає європейським стандартам. За словами пана Кравченка, в цьому напрямі судовій системі України не потрібно починати з нового аркуша, адже правові позиції ЄСПЛ уже багато років застосовуються українськими судами. Також враховується практика Суду Європейського Союзу для формування судової практики в Україні.

У рамках конференції відбулися тематичні панелі, присвячені обговоренню стратегічних пріоритетів та інституційної взаємодії, а також питанням реалізації Стратегії через призму ключових викликів.

Джерело фото: https://pravo.ua/

"Юридична практика"